21 травня о 19.00 в арт-центрі Я Галерея  відбудеться Демонстрація №6.

Все буде серйозно, адже цього разу молодий львівський автор Садан представить проект «Самознищення»

Садан працює в галузі комп'ютерної та станкової графіки. Основна сфера діяльності - ілюстрація. Брав участь у навчально-методичних проектах «Страсті Христові» (2007) та «Богоматір» (2008). Виконував роботи сакрального, високодуховного змісту. Але реакція молодого художника на сьогоднішній світ не вкладається у рамки стабільного, канонічного мистецтва. Вона приводить художника до боротьби протилежностей, і в результаті виникає інша сторона його творчості, яку представляють роботи, пропоновані до вашої уваги. Для вирішення свого задуму митець звертається до техніки комп'ютерної графіки. Широка амплітуда почуттів і реакцій на світ викликає і вибір художніх засобів.

У творчості Садана знаходять вираження найрізноманітніші проблеми нашого суспільства. Це і лицемірство релігії, і неконтрольованість проявів агресії, брехливість політики, підміна цінностей, знищення особистості, зомбування людини, екологічна безвихідь, розпуста і бруд, загорнуті в яскраву упаковку і багато-багато інших. І кожен твір - це своєрідний протест проти абсурду сьогодення.

  Образ людини, як чогось світлого, уже давно покинув його свідомість. Людина зла. І теперішня людина - зла, хтива, лицемірна, брехлива, лінива, цинічна, жадна, обмежена, дурна потвора, не заслуговує на те, щоб жити. Він ілюструє пороки, буденність, сьогодення, проблеми суспільства і особистості з однією ціллю – примусити цю злу потвору задуматись над собою. І усвідомити. А тоді спробувати щось змінити. В інакшому випадку, якщо нічого не зміниться, людина як біологічний вид, приречена на вимирання. Поки що кожен новий день у його житті знаходить все нові і нові підтвердження того, що кінець не за горами. Ми занадто швидко себе знищимо. Від того і назва проекту.

 Мистецтво Садана провокативне, часом навіть брутальне за формою. Викликає відразу, обурення? Так. А чи можна говорити про бруд і про сморід приємними, солодкими словами? Чи варто дивитись на цей світ через рожеві окуляри і тішити себе надіями на те, що все минеться, що все буде добре? Про це вже судити кожному. І відповідати буде кожен...

Іван Білан