Олександр Чекменьов
Олександр Чекменьов народився 1 квітня 1969 року в Луганську.
1988 р. – закінчив Луганський машинобудівний технікум;
1988 р. – працює у фотоательє, згодом – армія;
1990 р. – вступив на заочний факультет фотожурналістики при МДУ;
1993 р. – член Спілки фотохудожників Росії, з того ж року – член Спілки фотохудожниів України;
1997 р. – переїздить до Києва, співпрацює з провідними українськими ЗМІ.
Основні виставки:
2008
«4х4. Сучасна українська фотографія», колективна виставка, Будинок фотографії, Вільнюс;
Персональна виставка «Колір», арт-центр Павла Гудімова Я Галерея, Київ;
2007
Персональна виставка «Фотографія», арт-центр Павла Гудімова Я Галерея, Київ;
2001
Персональна виставка, Остень, Польща;
Персональна виставка, Зелена Гура, Польща;
Персональна виставка в галереї «Zamek», Познань, Польща;
«Український паспорт», персональна виставка в Цюриху, Швейцарія;
2000
Переможець Європейського конкурсу документальної фотографії в Ve Vey, Швейцарія (серія «Український паспорт»);
Приз Європейського конкурсу документальної фотографії за серію «Український паспорт» у Ve Vey, Швейцарія;
Персональна виставка в Poprad photo gallery, серії «Лілії», «Український паспорт», Попрад, Словаччина;
1994
Перше місце на конкурсі «Укрпресфото» в наминації «Нові імена», Київ;
Бібліографія:
Чекменьов Олександр. Чорно-біла фотографія. Альбом із серії «Українська фотографія». – К.: Видавництво «Артбук», 2008. – 124 с.: фото. (укр., англ.)
"Коли я фотографував волоцюг, то часто запитував себе: чому я знімаю саме їх, чому не фотографую гарних дівчат, пейзажі, натюрморти? Той волоцюга– це ціла історія. Мені цікаво, чому він став таким, що відрізняє його від решти. Знайомишся з людиною, а вона не має пальців на руках. Тобі ж цікаво, чому?
Мені хочеться дізнаватися щось нове, а гарна дівчина мені нічого нового не відкриє".
О. Чекменьов
"Олександр Чекменьов прискіпливо досліджує зворотній бік реальності, намацує шви та стики, за які так прикро чіпляється безтурботний глянцевий світ".
Анна Сороколет Digital Foto & Video Camera
"Його фотографії – це історії, долі, подорожі. Знімки настільки вклеюються тобі в пам’ять, що мимоволі спадає на думку: а він не чаклун, Чекменьов? Я пам’ятаю всі його фотографії до останньої, всі серії, які я бачив".
Олександр Ляпін
"Роботи Чекменьова я називаю іконами – відповідне центральне розміщення образів у кадрі й незвичайне світіння тих людей.Олександр Чекменьов не робить портрети, він фотографує долі".
Павло Гудімов
"Фото Саші Чекменьова – це і є акт християнської любові, заклик та імператив до неї. Дуже легко відсунути ці часто неприємні та відштовхуючі обличчя в глибини свідомості. Жити стане краще, жити стане веселіше. Власне, таким завжди, в усі часи людства, був шлях де найстрашніших форм суспільного ладу. Викинеш їх з голови – а потім залишиться лише крок, один малесенький крок – навіть до знищення «неповноцінних», що їх зібрали в зони, будинки, резервації, ґетто".
Олександр Качура