08.07 - 21.07.08
Біруте Зокайтіте, Еґле Куцкайте, Еґле Вертелкайте, Ліда Дубаускене
[ 4x4: сучасна литовська графіка ]

Birutė Zokaitytė, Eglė Kuckaitė, Eglė Vertelkaitė, Lida Dubauskienė

 

Потрапити в серце

Зараз багато йдеться про актуальність проектів просування України в світі. Принаймні, в мистецькому плані. Сперечатися з цим важко, поза тим реальні спроби налагодити зв’язки та побудувати культурні містки є поодинокими і безсистемними.

 

Проект 4х4 — одна з таких поодиноких, але потужних, продуманих і дуже свідомих спроб. Наступного року, як відомо, Вільнюс буде культурною столицею Європи. Серцем мистецьких подій, які багато в чому стануть визначальними. Тож 4х4 — це, не в останню чергу, шанс відчути цей європейський пульс і змусити її чути наш.

4х4, повна назва якого звучить як «4х4: українська та литовська сучасна фотографія і графіка» — це довготривалий проект, ініційований Посольством Литовської Республіки в Україні та арт-центром Я Галерея. В межах проекту відбуваються чотири виставки і видаються дві книги-каталоги. Перша частина 4х4 була присвячена фотографії: у квітні цього року в Я Галерея виставлялися роботи литовських фотохудожників: Артураса Валіауги, Іоани Делтувайте, Рамуне Піґаґайте, Ґітіса Скудзінскаса (Arturas Valiauga, Joana Deltuvaite, Ramune Pigagaite, Gytis Skudzinskas). Виставка-відповідь українських фотографів Анни Войтенко, Олександра Ляпіна, Генадія Мінченка та Олександра Чекменьова пройде у Вільнюсі з 16 липня по 1 серпня.

 

Тим часом 8 липня в Києві розпочинається друга частину проекту — 4х4: сучасна литовська графіка. Чотири литовські художники Біруте Зокайтіте, Еґле Куцайте, Еґле Вертелкайте та Ліда Дубаускіене (Birutė Zokaitytė, Eglė Kuckaitė, Eglė Vertelkaitė, Lida Dubauskienė) представлятимуть свої роботи в арт-центрі Я Галерея. За традицією арт-центру, литовські гості також проведуть майстер-клас.

 

Виставка робіт Павла Макова, Миколи Маценка, Влади Ралко та Станіслава Волязловського триватиме з 4 по 22 листопада цього року в Арт Центрі Графіки у Вільнюсі.

Юрґа Мінчінаускене, куратор виставки

Сучасну литовську графіку в арт-цетрі «Я Галерея», не випадково репрезентує чотири митці середнього покоління: Ліда Дубаускене, Еґле Куцкайте, Еґле Вертелкайте, Біруте Зокайтіте. Одночасно закінчивши студії у Вільнюській академії мистецтв, автори пішли власним творчим шляхом і знайшли індивідуальну художню мову. Сьогодні вони є одними з найактивніших учасників художньої сцени литовської графіки, їх мистецтво широко представлено на внутрішній та міжнародній творчій арені, а на престижних заходах графічного мистецтва нерідко оцінюється найвищими нагородами. У виставці представлено 36 естампа, виконані переважно у традиційних графічних техніках. Попри самобутність авторів, в їх художніх мовах перетинаються близкі мотиви, теми, сюжети та стани. Особливо явною є інтерпретація теми жіночності та образа жінки, пов`язана з біологічною, соціальною і культурною ідентичністю.

 

На виставці представлений цикл естампів Ліди Дубаускене «Камбаріс» («Кімната»), який був створений за останні роки і притягує увагу аскетизмом. Це формує специфічний принцип «читання» та дослідження робіт, який не залежить від нині популярних у мистецтві контекстів (культурних, політичних, соціальних тощо). Автор не досліджує, не актуалізує, не моралізує і не тематизує. Тут знаходиш субтильні, майстерно виконані зображення, з яких не просочується ні мораль, ні «пошуки стилю», ні інші схожі, незначні речі. Найголовніше, що передається работами є сама графіка з притаманими їй технологічними нюансами, які потребують і професіоналізму, і досвіду, і кропіткої роботи, і таланту, і вміння останній спрямувати у вірному напрямку.

 

На виставці однієї з найцікавіших литовських графіків – Еґле Куцкайте – представлені монотипії, з одного боку лячні та прості, з іншого – елегантні та рафіновані. Формат твору тут обмежує прямокутник, тому під час швидкого виконання дії, компонуючи лист у листі, з`являється враження руху, динамики, враження кінокадру. Крім того, разом з напругою творчого процесу визволяються і символи, що криються всередині, і дійсна ідентичність автора. Як і у всій творчості митця, так і в цьому циклі монотипій, постійно досліджується жінка. Тут образи жінок дуже різноманітні та асоціативні. Худорлява дівчина, яка зникає у просторі картини чи присідає над клозетом – це все жінки, зображені у «незручних» ситуаціях. Вони наче створені для того, щоб спростувати установки щодо уявної своєї краси (а може, потворності).

 

Еґле Вертелкайте єдина з авторів виставки поєднує традиційну графіку з комп`ютерною. Роботи виділяються навмисне горизонтально витягнутими форматами та виключно лінійною структурою робіт. Рукою автора проведені лінії – наче мінімалістичні та непов`язані паралелі, на відтиску стають прихованими повідомленнями й метафорами. Замість того, щоб слідкувати за лінією, глядач запрошується читати між рядками, обмислювати між ними існуючий простір. Декілька робіт говорят про значення творчості фотографа Сінді Шерман для митця. Шерман виконує литовську фольклорну пісню, потім вона піднімається у небо і її зображення з`являється на поверхні води – але глядач не знає, яке з зображень є дійсним.

 

Біруте Зокайтіте найбільше цікавить традиційна жінка, тому що саме така ховається і під маскою кар`єристки, і під маскою феміністки. Інакше кажучи, бути кар`єристкою чи феміністкою є такий саме часом обрамлений стан, як і вагітність, приготування їжі, політ у космос, зачісування волосся доньки, чи воювання за Батьківщину. Тому що жіночною є сама душа або психологічний стан (одже і чоловіки бувають з жіночими душами!). Автору подобається у рутині життя жінки побачити змістовні ритуали, у дрібницях відкрити важливість і красу, а стереотипно важливі речі «опустити» ближче до землі. У такому контексті розуміння чистки картоплі стає таким же цінним і цікавим заняттям як і дослідження космічних тіл. Головні інструменти, якими автор досліджує світ – це свердло іронії та призма жіночності.