Артурас Валіауга, Іоана Делтувайте, Рамуне Піґаґайте, Ґітіс Скудзінскас

Анна Войтенко, Олександр Ляпін, Генадій Мінченко, Олександр Чекменьов

Куратори: Еґле Делтувайте, Павло Гудімов, др. Ґабріеле Жайдіте    

Арт-центр Я Галерея, Посольство Литви в Україні та Спілка фотохудожників Литви представляють спільний україно-литовський проект 4х4: сучасна литовська фотографія в Києві та сучасна українська фотографія у Вільнюсі. Перша виставка проекту відкривається в Я Галерея (Київ) 16 квітня і представляє роботи 4-х литовських фотографів. Українська виставка з роботами 4-х українських фотографів відкриється у галереї Спілки фотохудожників Литві (Вільнюс) 7 червня цього року.

У фокусі проекту – приватний простір людини, речі, що до нього належать чи не належать, питання ідентичності в контексті щоденного побутування: існування, мислення, переосмислення, зіткнення стереотипів.

Ґітіс Скудзинскас (Gytis Skudžinskas) знімає нерепрезентабельні частини міста, котрі поєднує лише приватний досвід автора. Через використання повторної експозиції, що є водночас свідомим авторським вибором і відбиттям різних можливих кутів зору, ці місцини неможливо впізнати.

Рамуне Піґаґайте (Ramunė Pigagaitė) наближається впритул – до сходових клітин багатоквартирних будинків. На її творах жінки в різнокольорових халатах миють сходи. І лише на перший погляд видається, що це немає нічого спільного з естетикою. Пильніший погляд засвічує, що ці жінки застигли у невідомому танку.

Іоана Делтувайте (Joana Deltuvaitė) взагалі не цікавиться людьми. Вона займається тимчасовим середовищем, що його створюють люди у сквотах. Спостерігаючи за фрагментами специфічного середовища, за розміщенням речей, ми підсвідомо витворюємо портрети мешканців.

Своєю чергою у Вільнюсі у червні Я Галерея представить фотографів, які належать до різних поколінь фотодокументалістів і знімають в абсолютно різних стилях. Анна Войтенко і Геннадій Мінченко працюють в жанрі фотоісторій, довго розробляючи свої теми. Олександр Чекменьов спостерігає за життям маргіналів, які мешкають на соціальному дні, шукає прикордонні стани між життям і смертю, між свідомістю і коматозними станами. Олександр Ляпін намагається документалізмом убити в собі художника, знімає дірки і складає український лікувальник.