Ось і прийшла осінь. Настав час збирати щедрий врожай та підсумувати свої літні враження. Літо я провів просто чудово. Купаючись у теплому сонячному промінні, підгортав картоплю, полов буряки та кукурудзу, збирав розсипані безкраїми ланами нашої неозорної Батьківщини незліченні бурштинові перлини колорадських жуків та інших довгоносиків. А як солодко спекотного літнього полудня, купаючи свиню та порозганявши качок та гусей, зануритись по самі коліна в свіжу прохолоду мальовничого ставка, що розкинувся  просто посеред нашого напрочуд красивого села!

Та ніщо не може зрівнятись із насолодою, що огортає тебе теплого літнього вечора, коли ти, наївшись досхочу картоплі зі смаженим салом, виходиш у кущі подихати свіжим повітрям. Коли тебе сповивають затишними хвилями тендітні тремтливі хмаринки комарів та інших комах, а у непевному місячному сяйві ген на обрії вимальовується величний силует силосної башти…

А інколи, у вільну хвилину, відклавши сапу, приємно взятись за пензель, щоб змалювати неземну красу дарів широкополих ланів, якими така багата наша рідна земля.

Хочеться поділитись цією красою з усім світом.  Люблю літо!»

Микола Маценко