наше мистецтво
 
Перші двадцять років. Children room meets digital technology. Тобіас Розенбергер
версия для печати
17.10 - 29.10.12
Перші двадцять років. Children room meets digital technology. Тобіас Розенбергер


Мультимедійна інсталяція

 

Куратор - Алевтина Кахідзе



Після сорока двох днів домашнього арешту Ксав'є де Местр написав: «Вони заборонили мені пройтися містом і передмістям, та вони залишили мені весь світ». За ці 42 дні погляд де Местра на Речі у власному будинку змінився. Чи можливо, що Речі змогли стати для нього всім НАШИМ світом? Стати - ВСІМ НАШИМ світом - без нас?.. Що ми відчуваємо, коли Речі отримують таку владу? Ніяковість? Ревнощі? Однак хто дає речам владу? Ми? Всього лише 42 дні, і погляд на звичне кардинально змінюється?
А якщо припустити, що всі перші роки нашого життя - це теж короткі постійні арешти, які ми відсиджували в дитячих кімнатах, якщо батьки забороняли «пройтися містом і передмістям» саме тоді, коли цього так хотілося? А якщо дитячої кімнати не було? Кутка достатньо, щоб відчути те ж, що і Ксав'є де Местр...

Хоча можливо потрібно «дорости» до Ксав'є де Местра, щоб відчути те саме.

Тоді якою цифрою можна порахувати ці перші роки? Тобіас Розенбергер пропонує цифру «20» - перші двадцять років... Ця цифра так само абстрактна, як і цифра «42» -  сорок два дні домашнього арешту де Местра. Цифри не дають відповіді на питання, що означають для нас Речі - речі з минулим, гарні, дорогі, імпортні, радянські, зіпсовані, подаровані, нові, виписані із закордону, вкрадені, придбані на останні гроші, речі з дитинства, Речі... Цифри тільки вказують, що між Речами і нами є час - порахований у годинах, днях, роках...

Щоб подивитися на Речі перших двадцяти років свого життя, Тобіас Розенбергер використовує 4 камери спостереження, 9 моніторів та інші сучасні медіа. Ксав'є де Местр колись використовував Слово. Але часи змінюються.
Речі художника зберегли його батьки в Ашаффенбурзі. Тепер Вони - частина медіа-інсталяції «Перші двадцять років».


Алевтина Кахідзе, Музичі, 2012

 

 

 

Тобіас Розенбергер народився в 1980 році. Живе та працює у м. Франкфурт-на-Майні, Німеччина.

Працює на межі театру, нових медіа, образотворчого мистецтва та інсталяції.

Є автором декількох інсталяцій у публічному просторі, зокрема, у німецькому та французькому посольствах у Сані (Ємен), Центру «Daning Life Hub» у Шанхаї, а також інсталяції у рамках бієнале «Luminale» у Франкфурті. Учасник багатьох виставок, в тому числі в Ліоні (Міжнародна лабораторія художньої творчості «Les Subsistences»), Барселоні (Ґете-Інститут), Макао (Центр Східної Культури), Копенгагені (Фестиваль Цифрового Мистецтва), Ліверпулі (фестиваль «Moves10»), Оснабрюку (Європейский Фестиваль Медіа Мистецтва, музей «Kunsthalle Dominikanerkirche»), Севастополі (Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Balaklava Odyssey»), Пекіні (Центр сучасного мистецтва «AFA») та інших містах. Отримав декілька грантів, серед яких грант Проекту Європейської Мобільної Лабораторії для інтерактивних медіа-мистецтв, а також стипендію для художників «Esslinger Bahnwärter» - центру «Bahnwärter» м. Е́слінген, стипендію «Pépinières Européennes» для молодих художників, стипендію Мексики для молодих німецьких медіа-художників, а також стипендію на проживання в резиденції «Jaaga» в індійському місті Бангалор (програма Ґете-Інституту Індії).

За підтримки Ґете-Інституту України, в 2011 році художник взяв участь у проекті «Розширена Історія Музичів» - приватної резиденції для митців, заснованої українською художницею Алевтиною Кахідзе та її чоловіком Володимиром Бабюком. Під час перебування у резиденції Тобіас Розенбергер почав розробку основної концепції нового проекту «Перші двадцять років».

 


Проект відбувається за ініціативи і у партнерстві з Goethe-Institut в Україні.

 експозиція роботи відкриття