11.08 - 31.08.10
Новий наїв. Серпень

Ірина Гаршина, Роман Громов, Роман Дубровський, Дмитро Кузовкін, Олександр Луценко-Бабан, Олександр Ляпін, Олександр Найден/

Третя виставка із циклу «Новий наїв», метою якого є знайомство аудиторії із художниками сучасного міського наївного мистецтва, вперше збирає авторів у груповому проекті. Незалежні у своїй творчій стратегії один від одного і тим більше від будь-яких мистецьких конвенцій, разом вони утворюють доволі цікаве явище. І хоча роботи наївних художників є, здебільшого, інтровертивним віддзеркаленням внутрішнього монологу їхніх авторів, потрапляючи до виставкового простору в оточенні «собі подібних», вони перетворюють той індивідуальний досвід на кмітливий зріз настроїв, уподобань та страхів різних поколінь городян. Так, у художників старшого покоління червоною змістовою лінією проходить спадщина радянської епохи та її переосмислення - балерини з піонерами, солдати, адюльтер і впізнавана побутовість. Вже відомі киянам своїми персональними проектами Олександр Луценко-Бабан, Ірина Гаршина, Олександр Найден та Дмитро Кузовкін представляють нові серії робіт. Особливо цікаво вони виглядають у співставленні з живописом Романа Дубровського та колажами Рамана Громова, які формально дуже подібні до творчих пошуків старших колег - тут і наративність, і звертання до народних міфологем, і історія, що стоїть за візуальною оболонкою - проте насущні питання повернули в бік капіталістичних перетворень в країні. Особняком в цій компанії тримається тільки Олександр Ляпін, відомий як фотограф, більш за все на світі любить малювати. Любить, та не вміє. От і виходять його «Сусіди» й «Міністри» такими наївно «привабливими».

У своєму CV Роман Дубровський написав дуже влучне речення: «Позиціоную себе як соціальний сюрреаліст». І хоча більшість з авторів «Нового наїву» слово «позиціонування» навряд чи вживають, кращого визначення для їхньої творчості важко підібрати. «Новий наїв. Серпень» - повноцінне занурення у їхній «особистий сюрреалізм».