Володимира Костирко та Євгена Равського називають «Новими старими майстрами». І це дивне словосполучення є дуже точним визначенням для них. Адже художники, такі різні у своїй творчості, все ж таки мають декілька спільних рис. За технікою та якістю виконання живопису вони є справжніми спадкоємцями класичних європейських майстрів, а за тематикою  творчості - представниками актуального сучасного мистецтва, бо сюжети для їхніх робіт дає наше життя з усіма його проблемами та питаннями «порядку денного». На проект «I don't like fish» авторів надихнуло таке сучасне явище як субкультури, а точніше субкультури байкерів та ультрас (футбольних вболівальників). До створення проекту також долучився представник стріт-арту Станіслав Перфецький.

“I don't like fish”, за словами Євгена Равського, гасло, своєрідне кліше, яке він запропонував використати як метафору. «Будь-яка субкультура сповнена протестів, заперечень і розбудови «іншого світу», - розповідає художник. – особливо, коли до двадцяти і вже готовий здобувати Царство небесне». Равський бачить байкерів не просто хлопцями на мотоциклах, для нього вони – своєрідний лицарський орден із власними законами честі. «В певному сенсі, репрезентантів цих субкультур можна назвати лицарями за вдачею, за духом. Коли мотоцикл єдине цінне, що є у власності. Клуб як лицарський орден – на все життя, ну і вартості з цим пов'язані: вірність, лояльність».

Його колега, Володимир Костирко, створив яскраву агресивну розповідь про власне бачення субкультури футбольних фанатів-ультрас. “I don't like fish” звучить в нього наче протест, але цей лозунг не має сенсу, тобто виходить, що мета цього протесту зовсім не така важлива, як сам процес агресивного протистояння світові. «Фанати є явищем складним, - каже Володимир Костирко. – фанатська субкультура не є анти-суспільною, але є виразом бунту проти системи. Це явище, воно ще схоже на релігійний орден в якому є пілігрими-ультрас, і є лицарі-піхотинці, тобто хулігани, є теж своя ієрархія. Останні, тобто хулігани, організуються в так звані фірми, завдання фірми – фізично відстоювати гонор клубу, образно кажучи – честь релігіозного ордену, і гонор міста або дільниці».

Це перший спільний проект двох авторів, який буде показано в Києві в арт-центрі Я Галерея. «Дуже нетиповий для Києва живопис,  вирощений на глибокій європейській традиції, і таке досить пікантне поєднання з гостросоціальною темою субкультури. В результаті вийшла неминуче трагічна розповідь про початок байкерівського руху від Євгена Равського, готично агресивний живопис про вболівальників від Володимира Костирко, з трафаретами від стріт-артиста Стаса Перфецького. Досить гостро, жорстко і естетські», - каже куратор проекту Павло Гудімов.

Rozmova Stanislava Perfeckoho z Jevhenom Ravśkym i Volodymyrom Kostyrkom. 19. XII. 2009, Ljviv, robitnja Ravśkoho.
- Stanislav Perfeckyj: Bude logično, jak šo ty Genyk, jak animator proektu, peršym počneš  davaty vidpovidi na moji pytannja. Otže: šo to je „I don’t like fish”?
- Jevhen Ravśkyj: «I don’t like fish.» -- to je haslo, jake ja zaproponuvav vykorystaty, jak metaforu, jak odyn z kľučovyx zmistiv, kotrym možna oxarakteryzuvaty subkuľturu bajkeriv. Jak metafora, vono pidijšlo i Vlodkovi...
-S.P. Ty takym čynom kompensuješ toj čas, koly ty lazyv z gitaroju i bajkeruvav počasty naslidujučy svoho tata, jakyj, jak šo ja ne pomyljaju sja, buv majstrom sportu z motokrosu?
-J.R. Maju sentymenty do cijeji subkul’tury, ta nikoly bajkerom ne buv, i to z kil’kox pryčyn. Perša: svoho bajka, v rozuminni svojeji vlasnosti ne mav, jizdyv na tatovomu „motori”. Druha-  najholovniša, na toj čas my ne znaly ničoho pro cej rux. Ce vyhljadalo pryblyzno tak. Kil’ka šistnadcjatylitnix varjativ vyprosyly u bat’kiv „kolesa”, i vse. Tobto, hudinnja vitru, dzvin motora, idiots’ki repliky na povnu horljanku koly jšov juzom u fosu. Tomu je važlyvo ne plutaty bajkeriv z motocyklistamy, inakše nezrozumilym je 1%, j te ščo je subkuľturoju zalyšaje po sobi tiľky nadlyšok fetyšu.
-S.P. Ja tak rozumiju, toj 1% to je vlasne bajkery :) 1% Bastardiv versus 99% Dobroporjadnyx...
 -J.R. Ralph “Sonny” Barger ta joho «Hell’s Angels M.C.» -- stvoryv same bajkerśku subkuľturu. Ne znaju jaki myši hasaly todi v joho holovi, ta maxovyk zapuščeno. Nepysani zakony, pravyla ta ijerarxija. Jak nova poršńova, takt dvyhuna, melodyka vyxlopu. Armija.
-S.P. Vyklyk suspiljstvu? To je druha tvoja sproba, bo speršu buv komiks, vizualizaciji ceho suspiljnoho, čy naj bude antysuspiljnoho javyšča. To vlasne dlja nazvy komiksa ty pererobyv latynjsku sentenciju „IN VINO VERITAS“.
-J.R. Buď jaka subkuľtura spovnena protestiv, zaperečeń j rozbudovy «inšoho» svitu. Osoblyvo koly do dvadćaty i vže hotovyj zdobuvaty Carstvo Nebesne.  “IN VIA VERITAS”-- iľuzija ta romantyzm istyny pro dorohu. Doroha jak i dobre vyno, jakščo dozvoľajuť vpodobanńa odnakovo vabyť i pjanyť. A de istyna? Kožnomu svoje.
-S.P. Vvažaješ, ljudy potrafljat vidčytaty tvoji mesedži?
-J.R. U mojemu vypadku, vrazlyvisť-peršopryčyna. Zmisty j interpretaciji?! Jak kazav Marcel Duchamp - mystectvo jak produkt skladenyj na 50% vid xudožnyka, 50% vid hľadača. Tomu zmistiv ta interpretacij može buty bezlič. Buď jaka tema, v peršu čerhu ce dialoh z hľadačem. Jak joho vidčytujuť j čy vidčytujuť na zahal, sprava hľadača.
-S.P. Bajkeriv možna porivnjaty z rycaramy- veršnykamy, a čy možna fanativ porivnjaty z pixotyncjamy?
- Volodymyr Kostyrko: Fanaty, jak javyšče je skladnym. Fanatsjka subkuljtura ne je antysuspiljnoju, ale je vyrazom buntu proty systemy. Se javyšče, vono je sxože na religijnyj orden v jakomu je piligrymy- uljtrasy, i rycari- pixotynci tobto xuligany, je tež svoja ijerarxija. Ostanni, tobto xuligany, organizujut sja v tak zvani firmy, zavdannjam firm- je fizyčno vidstojuvaty honor klubu, obrazno kažučy- čestj religijnoho ordenu, i honor mista, abo diljnyci: „stand your ground and fight!“.
-S.P. Na vulyci často možna pobačyty fanatski stikery, trafarety, grafitti.
-V.K. Fanaty, krim piligrymok, zajmajut sja še j tvorčistju, krim zhadanyx toboju sposobiv manifestaciji, možna vydilyty, napryklad, xoreografiju, krim toho- maljujut tak zvani sektornyky, roztjahy i t. In. Vlatošvujut happeningy i performensy, tobto stvorjujut atmosferu na stadioni j poza nym. Dlja mene cikavym bulo diznaty sja te, šo estetyku i sposoby jiji prezentaciji, abo lipše skazaty vyjavu,- uljtrasy zapožyčyly vid Fluxusa. Reprezentantiv ceji subkuljtury ja j sprobuvav buv namaljuvaty, častkovo j z tvojeju učastju.
-J.R V pevnomu sensi, reprezentantiv cyx subkuljtur, možna nazvaty lycaramy za vdačeju, za duxom. Koly motocyk jedyne cinne šo je u vlasnosti. Klub jak lycars’kyj orden- na vse žyttja, nu i vartosti z cym povjazani: virnist’, lojal’nist’...

-S.P. Vid sebe xoču podjakuvaty vam za intervju, i okremo- za možlyvistj dolučyty sja do vašoho proektu svojeju tvorčistju! :)