Режисер: Мартін Скорсезе, США, 1976
У ролях: Роберт Де Ніро, Харві Кейтел, Сібіл Шепард, Пітер Бойл, Альберт Брукс
Тривалість: 113 хв.

Один з ідеологічно ключових фільмів 70-х, історія колишнього ветерана Вєтнаму Тревіса Бікла (Де Ніро), нічного таксиста, який розвозить інфернальним Нью-Йорком дивакуватих маргінальних персонажів. Серед них і режисер фільму Мартін Скорсезе у ролі обманутого чоловіка, який втягує Тревіса у сеанс вуайєризму і жбурляє в нічного таксиста автоматичними чергами своєї фірмової скоромовки: «Це моя дружина. Але квартира не моя».

 

Коли у житті Тревіса трапляються дві жінки – красуня з перевиборчого штабу (Шепард) і дванадцятирічна повія (Фостер), чаша екзистенційного жаху  переповнюється, і Тревіс влаштовує у фіналі справжню криваву бійню, що геніально зняв Майкл Чепмен, як це любить Скорсезе, зверху. Відчувши пекло  у середині себе, герой Де Ніро йде до кінця і виплескує його навкруги.

Фінал показує його смертельно пораненим самураєм, фізично не здатним зробити харакірі.  Журі канського фестивалю визнало стрічку Скорсезе кращим фільмом 1976 року і нагородило «Золотою пальмовою гілкою», але час довів що «Таксист» є чи не найкращим фільмом другої половини XX століття, полотном рівня «Громадянина Кейна» Орсона Уеллса.